Запитайте у ветеринарного лікаря!

Перетин кордону з домашніми тваринами, що змінилось…..

Управління державного контролю на кордоні, опубліковано 05 грудня 2022 року о 12:13

Усього людей, які займаються розведенням бджіл і виробництвом меду, близько 700 тис. — півтора відсотка населення країни.

Споживання меду в Україні 1,2 кг на рік, що є одним з найвищих показників у світі. Серед лідерів є також Австралія (1,6 кг на рік), Греція (1,4) та Німеччина (1,1 кг).

За своїми властивостями та способоми виробництва, мед є найунікальніший природній продукт СВІТУ!

Тому і питань в цій галузі дуже багато. Наразі ми започаткували онлайн ветеринарну аптеку, де можна знайти багато відповідей на питання, що вас цікавлять.

ПИТАННЯ 1. Що таке варооз бджіл та методи боротьби з ним.

«Найактуальнішим є питання про хвороби бджіл, способи попередження та лікування їх.

Сьогодні ці питання ми поставили І. М. Заріцькій.«

ПАСІЧНИКАМ НА ЗАМІТКУ

 Навесні й восени найсильніше уражаються лялечки й личинки, у літній період — трутневий розплід.

 Збудник хвороби — кліщ. Самки коричневого або темно-коричневого кольору, видимі неозброєним оком, здатні існувати поза сотами з розплодом і розселятися, а також зимувати на бджолах. Самці сірувато-білого або ледь жовтуватого кольору. Самці й статевонезрілі особини живуть тільки в запечатаних сотах на розплоді, де відбувається розмноження й розвиток кліща. Кліщ має колючо-сисний апарат, який він втикає в міжсегментні перегородки бджіл і висмоктує гемолімфу. Самка кліща впливає на перебіг патологічного процесу: занадто короткий цикл розвитку паразита (самки — 8-9, самця — 6-7 діб), у порівнянні з виходом молодих бджіл і трутнів; дозволяє самкам закінчити повний цикл відтворення в бджолиних і трутневих сотах. З появою розплоду самка кліща проникає в бджолину соту перед самим її запечатуванням, відкладає відразу до 8 яєць, у трутневу — у 20 разів більше. Протягом восьми днів в чарунці розвиваються самці й самки кліща, які на момент статевої зрілості відразу, в чарунці, спаровуються. Самці незабаром гинуть, а десятки дорослих самок, прикріпившись присосками до тіла молодої бджоли, виїжджають на ній із соти. На дорослій бджолі можна зустріти до семи паразитів. Самки живуть улітку 2-3 місяці, узимку — 6-8 місяців.

 Шляхи поширення хвороби. Переносниками вароозу є бджоли-злодійки, трутні, особливо ті, які вилітають на шлюбні польоти, бджоли, які контактують під час медозбору. Варооз передається при близькому розташуванні вуликів, при перестановці ураженого розплоду в здорові сім’ї, а також при заміні матки без попереднього огляду її на наявність кліщів. Бджола, що вилітає за взятком, на тілі якої сидить паразит, також є переносником кліща. Так, кліщ відривається від тіла бджоли й може просидіти на квітці протягом п’яти днів, поки не прилетить нова бджола, щоб «виїхати» на ній. При цьому самка кліща прагне сховатися в тіні, тому що прямі сонячні промені для неї небезпечні; під сонячними променями вона гине протягом 1,5 години.

 Зараження бджіл часто відбувається на пасіках, що стоять на перельоті бджіл до медоносів. В. може поширитися за 3 місяці на 6-11 км.

 Перші прояви захворювання виникають через 2-3 роки після інвазування. Коли кількість кліщів у бджолосім’ях досягає 20 — 30 %, починає незначно знижуватися продуктивність сімей. Якщо кліщі розвиваються швидко, сім’я гине за короткий строк.

ПРОФІЛАКТИКА

 Осіння обробка сімей бджіл, уражених вароозом, дає гірші результати в порівнянні з весняною, тому що кліщ у цей період стійкіший до дії цього препарату. Під час окурювання на дно вулика обов’язково кладуть папір, змазаний липкою речовиною.

 Ефективний при вароозі препарат вароатин. Обробку проводять у весняно-літній і осінній періоди, коли у вуликах відсутній розплід. Лікування хворих сімей має припинятися за 30 днів до головного узятку, щоб залишкова кількість препарату не потрапила у продукти бджільництва.

 Весняну обробку вароатином проводять масово, потім через кожні 12-14 днів обробляють тільки уражені бджолосім’ї. Восени до утворення клубу проводять дворазову обробку всіх сімей з інтервалом 24 год. З вулика знімають кришку, відкривають гніздо й смолоскипом аерозолю з відстані 10-15 см від гнізда обробляють міжрамкові простори по 1-1,5 с кожний. Полотнинкою закривають гніздо, утеплюють його. Потім протягом 3-5 с впускають струмінь препарату в льоток, прикривають його до 1 см, залишають його в такому положенні до ранку.

 Улітку обробку сімей проводять після відкачування товарного меду.

 Використовують також фольбекс двох найменувань: із вмістом хлорбензилату й фольбекс ВА.

 Одночасно проводять санітарно-дезінфекційні заходи. Стільники й рамки, придатні для подальшої роботи, очищають від забруднень, ставлять у вулики або щільно закриті ящики. На стільники й рамки кладуть дрантя або гігроскопічну вату шаром до 2 см, змочують 80%-вим розчином оцтової кислоти з розрахунку 200 мл на 10-12 стільників. Стільники витримують три доби при температурі зовнішнього повітря вище 16 °С, при нижчих температурах — п’ять діб. Після такої дезінфекції стільники виймають і провітрюють протягом доби.

 Всі дерев’яні частини вуликів знезаражують випалюванням полум’ям паяльної лампи або газового пальника.

 Мед, отриманий з неблагополучних пасік, зберігають у недоступному для бджіл місці.

Дослідження проводив студент групи В-32 Боровський Віталій під керівництвом викладача ветеринарних дисциплін І. М. Заріцької.