СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ
Олександрійського коледжу
відокремленого структурного підрозділу
Білоцерківського національного аграрного університету
на 2018 – 2022 роки
Розглянуто та схвалено
зборами трудового колективу
4 вересня 2018 року
КОНЦЕПЦІЯ
Розвитку Олександрійського коледжу
Білоцерківського національного аграрного університету
на 2018 — 2022 р.р.
Сучасний навчальний, заклад це механізм, який складається з підрозділів з багатогранною мережею взаємозв’язків. Успішна робота цього механізму залежить від того, яким чином оптимізовані ці зв’язки, на скільки синхронно і гармонійно працюють кожна його складова. Робота освітнього закладу має ту специфіку, що вихідним продуктом діяльності є в тій чи іншій мірі сформована особистість, фахівець, який повинен бути, спроможним самостійно адаптуватись до сучасних умов і вимог відповідної сфери діяльності. Управління освітнім закладом є дуже складним процесом соціально-психологічного характеру і тому потребує зваженого і обґрунтованого підходу при прийнятті тих чи інших управлінських рішень.
Концепція розвитку Олександрійського коледжу БНАУ (Коледж) є документом, який визначає цілі та засоби їх досягнення у діяльності коледжу на період 2018-2022 p.p.
Концепція містить мету та основні напрямки діяльності Коледжу. Концепцію розроблено згідно з загальнодержавними підходами до визначення шляхів розвитку вищої освіти.
Згідно з даною концепцією розробляються плани роботи на черговий навчальний рік.
Дана концепція окреслює в певній мірі напрями розвитку кожної складової частини коледжу та налагодження зв’язків між ними, спираючись на основні цілі і задачі Коледжу.
Пріоритетом у діяльності Коледжу є розвиток творчої активності викладачів і студентів, що спирається на новітні технології процесу навчання.
Основні цілі і завдання Коледжу:
Метою діяльності Олександрійського коледжу Білоцерківського НАУ є забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовки молодших спеціалістів для галузей економіки держави, формування на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій педагога XXI століття — здатного здійснювати професійні функції на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну в державі, забезпечувати розвиток особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб, конкурентоспроможність на ринку праці.
Реалізація визначеної мети передбачає вирішення таких завдань:
• реалізація права громадян на освіту, створення умов для рівного доступу молоді (незалежно від місця проживання, соціального статусу тощо) до здобуття якісної вищої освіти;
• виховання студентської молоді на основі культурно-історичних традицій українського народу, формування у підростаючого покоління високої патріотичної свідомості, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків, поваги до державних символів України, державних святинь, української мови і культури, формування культури міжетнічних відносин;
• виховання майбутнього фахівця як вільної, демократичної, моральної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і. приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;
• піднесення рівня якості освітніх послуг до вимог європейських стандартів, активна участь навчального закладу в реалізації ініціатив Болонського процесу;
• модернізація змісту, форм, методів і засобів навчання, впровадження наукоємних технологій, педагогічних інновацій:
• ефективне використання інформаційних, зокрема мультимедійних та електронних засобів навчання, створення мережі інформаційного забезпечення навчального процесу, запровадження інтерактивних методів навчання;
• забезпечення особистіснто — зорієнтованої підготовки майбутнього фахівця, який своїм змістом і методикою закладає базові основи культури особистості, гармонізує загальнокультурні, психолого-педагогічні та методичні знання, вміння, створює умови для персоніфікованої педагогічної освіти;
• формування у майбутніх фахівців цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентносте й на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;
• забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення кожного студента, його самореалізації в професійному, особистісному плані, а також в інтересах суспільства, держави; формування готовності до свідомого оволодіння майбутньою професією, виховання любові до праці;
• формування у студентів потреби і здатності навчатися упродовж всього життя, вироблення умінь самостійного пошуку знань, їх творчого застосування для вирішення конкретних життєвих ситуацій і виконання професійних функцій;
• стимулювання у студентської молоді прагнення до здорового способу життя;
• створення умов для розвитку обдарованої молоді, виявлення індивідуальних здібностей і задатків кожного студента, задоволення особистісних інтересів і потреб;
• активізація науково-дослідної діяльності викладачів та студентів, спрямованої на вирішення актуальних освітніх завдань, заохочення участі у міжнародних, загальнодержавних та регіональних наукових проектах та програмах;
• зміцнення демократичних засад функціонування закладу, розвиток студентського самоврядування, залучення в установленому порядку студентів до участі у вирішенні актуальних питань організації навчально-виховного процесу;
• модернізація матеріально-технічної та навчально-методичної бази коледжу;
• розробка об’єктивних критеріїв оцінювання якості навчального процесу та здійснення на їх основі із залученням органів студентського самоврядування, батьків, громадськості моніторингу ефективності діяльності навчального закладу;
• якісна підготовка фахівців за усіма ліцензованими напрямками освітньої діяльності;
• виконання державного замовлення на підготовку спеціалістів;
• формування висококваліфікованого творчого викладацького складу.
• створення умов для постійного підвищення рівня кваліфікації викладацького складу;
• удосконалення взаємодії з Білоцерківським НАУ та іншими навчальними закладами усіх рівнів акредитації.
Реалізація основних цілей і задач здійснюється внаслідок роботи у відповідних напрямках діяльності коледжу. Кожний напрямок діяльності має своє певне коло завдань.
Стратегічне прогнозування та удосконалення системи управління.
На перші позиції сьогодні виходить робота з організації стратегічного прогнозування. Стратегія розвитку коледжу базується на основі проведення маркетингових досліджень ринку праці та постійного моніторингу ринку освітянських послуг, на вивченні сучасного досвіду та передових освітянських технологій і застосуванні їх у повсякденній роботі.
Для роботи в цьому напрямі створено постійно діючу групу досвідчених фахівців коледжу.
Пріоритетним у роботі колективу коледжу стало удосконалення системи управління.
Об’єктом управління є процес взаємодії усіх складових частин навчального закладу.
Завданням управління є оптимізація процесу взаємодії підрозділів навчального закладу з метою забезпечення конкурентоспроможності коледжу та його випускників відповідно на ринку освітянських послуг та на ринку праці.
Основою цієї роботи повинні слугувати нові технології роботи у інформаційному полі. Нові технології потребують відповідної кваліфікації. А це в свою чергу замикається на спроможності працівників сприймати нові форми роботи, вчитись працювати у інформаційному полі, що досить швидко змінюється, адекватно реагувати на ці зміни. Таким чином, незалежно від посади, рангу працівника, на перший план виходить його здатність швидко адаптуватись до нових вимог часу.
Ми підійшли впритул, до необхідності створення автоматизованої системи управління нашим навчальним закладом, що і є основним завданням на наступні п’ять років.
Кадрова політика
Наступний напрям роботи тісно пов’язаний, з попереднім і стосується системи підбору, підготовки та удосконалення кадрів. Нами спрямовуються зусилля на створення умов для професійного удосконалення співробітників. Одним з варіантів мотивації самовдосконалення є введення в дію рейтингової оцінки діяльності співробітників коледжу. Працюємо над забезпеченням взаємозамінності спеціалістів, тобто кожна посадова особа повинна працювати над підготовкою резерву працівників, вести наставницьку діяльність. Для цього необхідно не формально, а зважено підійти до створення резерву на керівні посади коледжу.
Важливою складовою підвищення рівня кваліфікації викладацького складу коледжу є дослідницька наукова або науково-методична робота. Необхідно вибудувати роботу в цьому напрямку так, щоб викладачі були зацікавлені брати участь в такій роботі, приймати участь у конференціях, публікували статті, методичні посібники, підручники, готували студентів до олімпіад.
Фінансово-господарська діяльність
Головним завданням фінансово-господарської діяльності є виконання бюджету Коледжу, планове, зважене управління витратною частиною бюджету, пошук шляхів економії коштів та збільшення розмірів спеціального фонду. Одним з напрямів поповнення бюджету, а саме спеціального фонду, може бути створення навчально-виробничих комплексів, виробництв в стінах коледжу (навчально-дослідне господарство та садове господарство) для суміщення навчання з виробничою діяльністю.
Напрям діяльності, який потребує постійної уваги — це матеріально-технічного розвиток та життєзабезпечення коледжу. Створення комфортного навколишнього середовища для кожного співробітника і студента, виходячи з сучасних потреб та вимог до умов праці і відпочинку. На наступний період актуальними залишаються задачі насичення новою технікою, підтримання на належному рівня дієздатність усіх систем забезпечення нормального функціонування коледжу. Одною з нагальних задач є приведення до сучасних вимог спортивних споруд та актової зали коледжу.
Важливим чинником у створенні сучасних умов праці є інформатизація та впровадження новітніх технологій. В цьому напряму діяльності коледжу потрібно постійно нарощувати кількість комп’ютерної техніки, досягнути забезпеченості ПК робочих місць співробітників та збільшення ПК на 100 студентів, створювати мультимедійні комплекси для оснащення аудиторій. Необхідним є удосконалення локальної комп’ютерної мережі, що дасть змогу, за наявності Інтернету, кожному співробітнику і студенту користуватись сучасними засобами отримання інформації.
В цілому :
• Забезпечити 100% виплату заробітної плати з урахуванням збільшення мінімальної заробітної плати та індексу інфляції відповідно до державного бюджету України.
• Забезпечити 100% виплату стипендії з урахуванням індексу інфляції, в тому числі пільгової категорії.
• Забезпечити 100%. виплату компенсації на харчування студентам пільгових категорій відповідно затверджених норм по Кіровоградській області.
• Забезпечити 100 % оплату за спожиті комунальні послуги: газопостачання, електропостачання, водопостачання.
• Сприяти постійному оновленню матеріально-технічної бази, створенню сучасних умов проведення навчально-виховного процесу та лабораторно-практичних занять.
• Придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю для забезпечення навчально-виховного процесу.
• Передбачити оплату послуг з обслуговування та поточного ремонту начального обладнання, комп’ютерної і оргтехніки, побутових електроприладів.
• Забезпечити оплату послуг з профорієнтаційної роботи: Інтернет, буклети, виставки технічної творчості, реклама, телебачення, радіомовлення.
• Забезпечити оплату послуг енергозберігаючих заходів: утеплення приміщень, заміна вікон, профілактичні роботи по системі опалення, використання енергозберігаючих ламп.
• Забезпечення оплати послуг охорони праці та БЖД: проведення навчання для технічних працівників, поновлення засобів індивідуального захисту, поновлення пожежного інвентарю: вогнегасники, пожежні рукава.
• Придбання обладнання, предметів довгострокового користування: комп’ютери, меблі, навчальну літературу, сільськогосподарську техніку.
Зміст освіти
Модернізація змісту освіти в Олександрійському коледжі БНАУ ґрунтується на використанні позитивних надбань української і зарубіжної педагогіки, результатів новітніх наукових психолого-педагогічних досліджень і передбачає врахування таких пріоритетів:
• створення умов для різнобічного розвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання;
• перехід до особистісно — орієнтованих педагогічних технологій;
• виховання особистісних якостей громадянина-патріота України;
• формування життєвої, фахової, соціальної, комунікативної і комп’ютерної компетентностей студентів;
• гуманізація та гуманітаризація змісту навчання;
• комплексна реалізація оздоровчої функції освіти;
• забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності з загальної середньої та професійної підготовки.
Методологічною основою визначення змісту освіти є загальнолюдські і національні цінності. Зміст визначається на засадах його фундаменталізації, науковості і системності знань, їх цінності для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації освіти, ідеї полі культурності, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру навчального закладу, ствердження виключної ролі освіти та педагогічної діяльності в розвитку сучасного суспільства.
У доборі змісту враховується його доступність, науковість, наступність і перспективність, практичне значення, можливості для загальнокультурного, наукового, технологічного розвитку особистості, індивідуалізації навчання. Зміст освіти детермінований українознавчим спрямуванням, що забезпечується вивченням в коледжі таких загальноосвітніх предметів, як українська мова, українська література, історія України, географія, а також висвітленням українознавчого матеріалу у змісті інших навчальних предметів; характеризується професійно-педагогічним спрямуванням, що забезпечує професійне становлення особистості ще на етапі вивчення предметів загальноосвітнього циклу.
Принциповими підходами в оновленні змісту освіти є формування у студентів умінь знаходити, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, в тому числі й з глобальних і локальних інформаційних мереж з різноманітними базам даних, застосовувати її для. індивідуального розвитку та самовдосконалення.
Особлива увага звертається на збереження у змісті освіти базового ядра -найбільш цінної і незамінної для освіченості і розвитку людини його складової, яка базується на науковій, художній, технічній картинах світу та на морально-естетичних цінностях.
Зміст загальної середньої освіти в коледжі забезпечує реалізацію вимог Державних стандартів загальної середньої освіти та норм типового навчального плану, розробленого і затвердженого Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для вищих навчальних закладів І — II рівнів акредитації.
Мовно-літературна освіта базується на ствердженні ролі української мови як загальнодержавної, яка виявляється у чотирьох взаємопов’язаних аспектах: як навчальний предмет, як основний засіб комунікації і одержання знань з інших сфер пізнання, як засіб трансформації одержаної студентом інформації в особистісну систему знань, умінь, переконань, як засіб розвитку і самовираження особистості студента, утвердження його в суспільстві. В той же час відповідно вимогам Конституції України, законів держави про мови, рішень Кіровоградської обласної ради щодо використання мов використовується російська мова.
Важливим змістовим компонентом освіти є обов’язкове засвоєння студентами іноземної мови на рівні практичного оволодіння, що створює можливості для налагодження ефективної комунікації, залучення до надбань світової культури.
Природознавча галузь освіти реалізується через вивчення фізики, хімії, біології, географії, астрономії та шляхом їх інтеграції на певних етапах навчання і передбачає посилення практичної спрямованості відповідного змісту, сприяння розкриттю ролі людини у пізнанні природи, цілісності її сприйняття, розумінню значення сучасних технологій і виробництв з позиції екологічного мислення.
Пріоритети у навчанні математики надаються формуванню у студентів уявлення про сутність математичного знання, ознайомленню з ідеями і методами математики, її роллю у пізнанні і перетворенні дійсності, забезпеченню оволодіння системою математичних знань і умінь, необхідних для успішного вивчення інших освітніх галузей.
Опанування студентами комп’ютерної грамотності та інформатизація освіти спрямовується на забезпечення їх успішної адаптація в інформаційному суспільстві. До складу загальноосвітніх предметів входить інформатика, вивчення якої забезпечує обов’язкове володіння студентами комп’ютером на рівні користувача, набуття ними навичок використання комп’ютерних технологій для збору і обробки інформації. Інформатизація освіти передбачає широке застосування цифрових освітніх засобів у процесі вивчення всіх навчальних предметів, запровадження їх ресурсного програмного забезпечення. Профільна професійна підготовка студентів передбачає поглиблене вивчення інтегрованих нормативних дисциплін з ІТ- сфери, інформатики.
Відображення ідей культури фізичного і психічного здоров’я, цінності здорового способу життя у змісті різних предметів забезпечує втілення комплексного підходу до реалізації оздоровчої функції закладу, зумовлює піднесення оздоровчої функції виховання; забезпечення диференційованого підходу до вирішення його завдань; посилення мотиваційного компоненту виховання здорового способу життя; формування у студентів свідомого бережливого ставлення до свого здоров’я і здоров’я інших як найвищої цінності.
Виключення зі змісту навчання несуттєвої інформації сприяє зняттю перевантаження пам’яті студентів і зниженню статичного навантаження. м’язів.
Художньо-естетична освіта має на меті розвиток світоглядних уявлень студентів, зокрема, естетичного ставлення до дійсності та особистісного ціннісного ставлення до мистецтва; здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб в художньо-творчій самореалізації і духовному самовдосконаленні. У процесі навчання студенти мають прилучатися до образних мов різних видів мистецтв; розмаїття жанрів і стилів українського та зарубіжного мистецтва, пізнавати своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів.
Трудова підготовка забезпечує ознайомлення студентів з основами сучасного виробництва, основними технологічними процесами, основами технічної творчості, дизайну, декоративно-ужиткового мистецтва; набуття, навичок роботи знаряддями праці різних рівнів складності (від ручних до автоматизованих, в т.ч. комп’ютерною технікою); формування технолого-конструкторських, економічних, екологічних знань і вмінь. Вона сприяє професійному самовизначенню студентів, формуванню в них якостей, необхідних для трудової діяльності і подальшого їх навчання та професійного удосконалення.
Зміст професійної освіти визначається відповідно до вимог — галузевих стандартів вищої освіти і включає соціально-гуманітарну, математичну, науково-природничу, фундаментальну, інформацій но-технологічну, психологічну та практичну підготовку.
Зміст соціально-гуманітарної підготовки передбачає поглиблення та професіоналізацію мовної, філософської, політологічної, культурологічної, соціологічної, правознавчої, економічної, фізкультурно-оздоровчої освіти та її професійне спрямування.
Науково-природнича підготовка включає вивчення дисциплін, які забезпечують формування у майбутніх фахівців наукової картини світу, становлення наукового мислення, розвиток системних уявлень про об’єктивні умови професійної діяльності.
Інформаційно-технологічна підготовка спрямована на оволодіння основами інформатики, новітніх Інформаційних технологій та методик їх застосування у навчальному процесі і здійснюється протягом усього періоду навчання.
Психологічна підготовка забезпечує формування теоретичних основ майбутньої професійної діяльності, які визначаються з урахуванням особливостей спеціальностей.
Практична підготовка передбачає проходження навчальних, технологічних, виробничих та переддипломних практик. Практичне навчання студентів на випускних курсах проводиться, як правило, за місцем майбутнього працевлаштування випускників.
Форми, тривалість і терміни проведення практик, визначаються для освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст галузевими стандартами вищої освіти.
З метою забезпечення системності у вивченні навчальних дисциплін, уникнення дублювання навчального матеріалу, зміцнення міжпредметних зв’язків, єдності теоретичної і практичної підготовки, професійна підготовка здійснюється шляхом впровадження інтегрованих навчальних дисциплін, модульного структурування змісту навчального матеріалу.
Удосконалення навчального процесу.
Важливим чинником навчальній роботі є удосконалення навчального процесу з урахуванням сучасних життєвих реалій, постійний контроль та підвищення якості навчання, впровадження нових навчальних технологій. Задача на наступні п’ять років удосконалювати дуальну систему освіти, перейти до ЇЇ автоматизації. Розглянути, в рамках удосконалення роботи за заочною формою навчання, запровадження елементів дистанційного навчання. Нарешті за наступні п’ять років необхідно наповнити змістом назву коледж, тобто ліцензувати спеціальності за рівнем підготовки бакалаврів.
У роботі по збереженню контингенту головним завданням є удосконалення існуючих та пошук нових форм профорієнтаційної роботи, роботи приймальної комісії, роботи спрямованої на рекламу Олександрійського коледжу БНАУ для стабільного притоку молоді на навчання до Коледжу. Ця робота не замикається тільки на забезпеченні прийому до коледжу. Вона полягає і в тому, щоб сприяти випускникам знайти свій шлях, знайти місце роботи. Сьогодні ця робота зосереджується у ВНЗ. Тому необхідно удосконалювати роботу з підприємствами, щодо проведення практик та наступного працевлаштування наших випускників. Важливим елементом тут є і продовження навчання випускниками в Білоцерківському НАУ чи інших ВНЗ III-IV рівнів акредитації. Виходячи з цих задач, необхідно ініціювати в університеті створення структури, яка б займалась взаємодією з центром зайнятості, з підприємствами для сприяння. випускникові планувати його кар’єру.
У контексті питання реалізації компетентнісного підходу в навчальному процесі діяльність працівників Коледжу спрямована на продовження вивчення нормативних матеріалів і теоретичної бази проблеми, здійснення інформаційного супроводу пошукової діяльності педагога, створення банку педагогічних ідей, виявлення на діагностично-прогностичній основі творчо працюючих викладачів.
Об’єктивною проблемою впровадження компетентнісного підходу до навчання є необхідність технологічної адаптації навчально-виховного процесу відповідно до нових вимог. Відповідно до цього перед викладачами було поставлено завдання оновлення арсеналу педагогічних технологій, як процесуальної умови реалізації компетентнісного підходу до навчання.
Методична робота у коледжі будується за декількома напрямками. В першу чергу це розробка методичного забезпечення по організації та плануванню навчального процесу, до якого відносяться навчальні і робочі програми з навчальних предметів та планування проходження практики.
Другим напрямком методичної роботи є розробка методичного забезпечення дисциплін, яке включає створення конспектів лекцій, завдань та методичних вказівок по виконанню курсового проектування, рекомендацій для самостійної роботи студентів, контрольних та екзаменаційних завдань для поточного та підсумкового контролю. Для забезпечення самостійної роботи студентів викладачами коледжу розроблені електронні конспекти лекцій, методичні та навчальні посібники. Для контролю знань студентів впроваджуються тести як з окремих тем, так і для підсумкового контролю з предметів в цілому.
Навчально-методичне забезпечення кожної спеціальності у коледжі складається з таких елементів:
• освітньо-кваліфікаційна характеристика;
• освітньо-професійна програма;
• навчальний план спеціальності;
• робочий навчальний план спеціальності;
• навчальні програми дисциплін:
• робочі програми навчальних дисциплін;
• програми практик;
• програми державних іспитів;
• засоби діагностики якості освіти;
• методичні вказівки і тематика курсових робіт з дисциплін, де передбачено їх виконання.
Наявність цієї документації створює основу для якісної підготовки фахівця і при перевірці коледжу або спеціальності є необхідною умовою акредитації і базою для оцінки роботи циклових комісій та окремих викладачів.
Всі складові навчально-методичної документації зберігаються в методичному кабінеті коледжу та на циклових комісіях.
Виходячи з того, що згідно із Законами України «Про освіту» та «Про вищу освіту» освіта в Україні базується, на засадах гуманізму, демократії, національної самосвідомості, взаємоповаги між націями і народами, основними принципами функціонування освітньої діяльності коледжу є:
• демократизація навчально-виховного процесу, поєднання державного управління і громадського самоврядування в організації життєдіяльності коледжу, утворення системи партнерства студентів та педагогів, забезпечення можливостей для вільного самоствердження та самовиявлення кожної особистості;
• гуманізація навчально-виховного процесу, що полягає в утвердженні людини як найвищої цінності суспільства, найповнішому розкритті її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, забезпечення пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей;
• гуманізація навчально-виховного процесу, що покликана формувати відповідальне ставлення до навколишнього світу, суспільства та людини, сприяти подоланню екологічного невігластва і технократизму;
• національна спрямованість навчально-виховного процесу, що полягає у невіддільності навчання від національного ґрунту, його органічного поєднання з національною історією і традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу, перетворенні освіти на важливий інструмент національного розвитку і гармонізацій національних відносин;
• нероздільність навчання та виховання, що полягає в органічному поєднанні навчання і виховання, підпорядковані організації та змісту навчально-виховного процесу завдання формування цілісної та всебічно розвиненої особистості, перетворенні системи матеріальних та духовних цінностей у важливий чинник виховання молоді, відродження духовності українського народу. його інтелектуалу. Зміст освіти в коледжі постійно оновлюється до сучасних вимог щодо, розбудови освітнього простору України, орієнтується на національні та світові надбання.
Він включає такі блоки підготовки:
• гуманітарний та соціально-економічний;
• фундаментальний, професійно-орієнтований;
• спеціальний:
• професійно-практичний.
Матеріальна база і перспективи її розвитку
Коледж розташований в одному цільовому корпусі, має: гуртожиток; бібліотеку; читальний зал з доступом до мережі Internet;
— спортивний комплекс: спортивну залу, тренажерну кімнату, спортивний майданчик;
— їдальню, актову залу.
Навчально-лабораторна база має в своєму складі 32 необхідні кабінети та лабораторії.
У коледжі діють 2 сучасних комп’ютерних класи, обладнаних сучасною комп’ютерною технікою з виходом в Internet.
Розвиток особистості студента
Важливим є напрямок роботи спрямованої на виховання, укріплення здоров’я студентів, заняття їх спортом, організації вільного часу. Необхідно, щоб кожний студент виходячи з стін навчального закладу був, перш за все, підготовленим до повсякденної дійсності, мав впевненість у поглядах на навколишній світ, займав активну життєву позицію, був патріотом своєї великої і малої Батьківщини, розумів необхідність збереження власного здоров’я через заняття спортом.
Важливим чинником в цій роботі є розвиток самостійності молоді, що навчається. Це в коледжі досягається через систему студентського самоврядування. Вдосконалення цієї роботи є головною повсякденною задачею. Залучення студентського парламенту до профорієнтаційної роботи та роботи по працевлаштуванню випускників ї одним з найважливіших напрямків роботи з молоддю.
Підготовка студентства до самостійного подальшого життя, до необхідності в певних ситуаціях з повною відповідальністю виконувати ті чи інші виробничі, суспільні або керівні функції — це є головною метою всієї роботи коледжу.
Умови реалізації Концепції
Умовами реалізації Концепції є:
• забезпечення рівного доступу громадян до якісної вищої освіти;
• піднесення престижу педагогічної і наукової праці, підвищення соціального статусу педагогів;
• створення позитивного іміджу навчального закладу, популяризація його діяльності через засоби масової інформації;
• налагодження партнерських зв’язків коледжу з роботодавцями, їх участь у формуванні змісту освіти та забезпеченні належної професійно-практичної підготовки молоді;
• забезпечення соціального захисту усіх учасників навчально-виховного процесу; створення умов для: здобуття якісної освіти дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, інвалідами;
• інформатизація та комп’ютеризація навчально-виховного процесу;
• застосування об’єктивних методів оцінювання здібностей студентів, індивідуалізація їх навчання;
• оновлення змісту і методичного забезпечення навчального процесу відповідно до вимог сьогодення, Індивідуалізація та диференціація навчання обдарованої молоді;
• забезпечення конкурентоспроможності та мобільності випускників коледжу на ринку праці, вчасне реагування на демографічні та соціально-економічні зміни;
• інтеграція вищих навчальних закладів різни: рівнів акредитації, наукових установ та підприємств, упроваджена гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання відповідно до вимог Болонської декларації;
• створення ефективної системи підготовки і перепідготовки педагогічних і науково-педагогічних кадрів, їх атестації т професійного удосконалення;
• модернізація навчально-лабораторної бази і розвиток соціальне інфраструктури закладу:
• розширення галузей підготовки молодших спеціалістів та бакалавра;
• підвищення ефективності використання фінансових та матеріальне технічних ресурсів, які залучаються для забезпечення діяльності коледжу, шляхом здійснення об’єктивного контролю у рамках «економічність — ефективність -результативність».
Очікувані результати
Реалізація Концептуальних положень та основних напрямів розвитку Олександрійського коледжу БНАУ забезпечить відчутне зростання інтелектуального, культурного і матеріального потенціалу; зростатиме рівень фахової підготовки спеціалістів, самодостатність та творча активність особистості.
Впровадження новітніх технологій у навчально-виховний процес та повноцінна і оптимальна його комп’ютеризація дасть змогу розвивати пізнавальну активність, підвищувати ефективність самостійної роботи, спонукатиме студентів до продуктивного мислення та забезпечать вміння моделювати виробничі ситуації.
Кінцевий очікуваний результат — це забезпечення якісно-нових позитивних змін як в процесі підготовки фахівців так і у освітній діяльності педагогічних працівників Олександрійського коледжу БНАУ
Розглянуто та схвалено педагогічною радою Олександрійського коледжу БНАУ 30.08.2018