Підлітковий вік – це час швидких та важливих змін, як фізіологічних, так і соціальних. Протягом цієї фази розвитку відбувається перетворення дитини на молоду людину, що здатна існувати та робити важливі рішення самостійно.
Все починається приблизно тоді, коли частина мозку з назвою гіпоталамус починає виділяти гонадотропін-рилізинг-гормон. Він, зі свого боку, спонукає залозу внутрішньої секреції в мозку — гіпофіз — виділяти в кров фолікулостимулюючий та лютеїнізуючий гормони. У хлопчиків ці гормони досягають яєчок та ініціюють вироблення сперматозоїдів і тестостерону, який збільшує їхню м’язову масу та змінює дитячий високий голос на глибший чоловічий. У дівчаток вони призводять до вироблення яєчниками яйцеклітин та естрогену, який забезпечує накопичення жиру в жіночому організмі, зростання грудей та початок менструації.
Крім цих гормонів, у підлітковому організмі починають активно вироблятися десятки інших, зокрема гормон стресу кортизол. Під впливом коктейлю з гормонів у підлітка починає зростати волосся на тілі, особливо під пахвами та на лобку, шкіра стає жирнішою та схильною до вугрів, дитина починає цікавитися сексом, а до того ж майже не вміє контролювати емоції. І все це на фоні значних змін у мозку, які також впливають на дивну імпульсивну поведінку молодих людей.
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ПІДЛІТКІВ
А що змінюється в мозку?
Дослідження змін у мозкові, що пов’язані з дорослішанням, почалися відносно недавно, і вчені ще багато чого не знають про цей процес. Але відомо, що у перехідний період мозок дитини зазнає великої перебудови. У цей час активно скорочується кількість нервових клітин та з’єднань між ними — синапсів. У деяких частинах мозку можуть втратитися майже 50 відсотків синапсів. Цей процес сприяє підвищенню ефективності нейромережі завдяки видаленню зайвих зв’язків та укріпленню інших, що допомагає, наприклад, краще запам’ятовувати інформацію та навчатися. Деякі вчені вважають, що у такий спосіб мозок “перелаштовується” на дорослий режим функціонування.
Мигдалеподібне тіло — ділянка мозку, що залучена в реакціях самозбереження, емоцій, зокрема агресії та страху, розвивається скоріше, ніж префронтальна кора, яка відповідає за прийняття зважених рішень та самоконтроль. Тому підліткам властиво спочатку зробити щось під впливом сильних емоцій, а вже потім про це подумати.
До того ж вчені пов’язали ще нерозвинену префронтальну кору з системою винагород — групою нервових структур, які спонукають нас задовольняти свої бажання та вчиняти дії, що викликають задоволення. Такий зв’язок може пояснити проблеми з наркотичними речовинами, що викликають залежність, або романтично-трагічними любовними пригодами, які можуть надмірно активізувати систему винагород, на яку логічна префронтальна кора має поки що невеликий вплив. Тому більшість залежностей починається у підлітковому віці. Приміром, підлітки звикають до нікотину швидше і при менших дозах, ніж дорослі. Дослідження також свідчать про те, що підлітки та дорослі по-різному обробляють стимули винагороди — перші мають підвищену чутливість до цінності нового досвіду. Звідси жага зробити щось виняткове, заклики до змін державного устрою та креативність на межі безумства.
Підліткові зміни в мозку зазвичай тривають ще після визнання людини повнолітньою — приблизно до 25 років. Частково цим пояснюється заклик деяких науковців розширити вікові межі “підлітка”, а ще соціальними чинниками розвинутого суспільства, через які ми довше залишаємося під опікою батьків. Однак є науковці, які побоюються, що таке рішення, навпаки, призведе до розвитку у дорослих інфантильності.
Чому приховують правду від батьків?
У дослідженні, в якому брали участь 229 старшокласників і 261 студент коледжу, було доведено, що більшість підлітків принаймні один раз не сказали правди щодо важливої справи своїм батькам. Але все не настільки погано — у дворічному опитуванні Інститут Джозефсона опитав понад 29 000 учнів середніх шкіл щодо питань брехні та шахрайства. Переважна більшість опитаних підлітків погодились із твердженнями, що: «В особистих стосунках довіра та чесність є надзвичайно важливими» та «Мені важливо, щоб люди мені довіряли».
Батьки у плані довіри рідко бувають на першому місці для підлітків, часто важливішим є авторитет серед друзів та однолітків, як при особистому спілкуванні, так і в соцмережах.
А чому підлітки такі залежні від музики?
Пам’ятати слова пісень, що грали в часи поцілунків на дискотеках та навіть у зрілому віці підспівувати куплетам своєї молодості — нормально. Скоріш за все, для сучасних підлітків їхній музичний плейліст теж буде чимось важливим, адже згідно з дослідженням, ми пам’ятаємо більше з юності, ніж за будь-який інший період життя, через психологічний феномен, який називається ремінісценцією. Від року до восьми майже немає спогадів, а у віці від 10 до 30 років відбувається так званий ремінісцентний удар, тобто наші спогади мають особливу приналежність до згадування подій. Нападки ремінісцентності можуть наплинути з різних сторін — наші улюблені книги, фільми, та спортивні зірки, але факти свідчать про те, що музика має найбільший вплив, оскільки музичні спогади зберігаються у «безпечній» ділянці мозку, яка є більш стійкою та захищеною від вікових станів.